Коли (вірш)

Коли дивишся морю в очі

Завжди відчуваєш провину.

За свій юний вік, за країну,

За поцуплену кількість бурштину

Коли дивишся в очі горам

Відчуваєш натхненність і силу

Перепрошуєш, шо не приїхав раніше

Ногами почухати їхню спину

Коли дивишся прямо на сонце

Чітко в якийсь момент розумієш

Шо перестав відводити очі

Тихо говориш, а не гучно німієш