Сила думок

День помалу добігав кінця і сонце вже котилося за обрій

На галявині де щовечора збиралися лісові мешканці послухати мудрі історії Філіна Соломона

сьогодні було особливо тихо

Маленьке пташеня Очеретянка сиділо на гілочці і про щось глибоко замислилось

Що тебе турбує лагідно запитав Філін Соломон

Знаєте відповіло пташенятко

я сьогодні бачила двох гусенят біля озера

Вони були такі однакові наче дві краплі води

Але одне було таке привітне а друге весь час шипіло і намагалося всіх вщипнути

Як так може бути

Адже вони з одного гнізда

О промовив мудрий Філін

твоя розповідь нагадала мені одну дивовижну історію яка колись мене дуже вразила

Давним-давно коли я був ще геть молодим жили на нашому озері два гусенятка

Вони вилупились в одному гнізді і були такі схожі

що навіть їхня мама-гуска не завжди могла їх розрізнити

Цілими днями вони паслися на прибережних луках

а коли хтось наближався до них однаково шипіли захищаючись

Я часто спостерігав за ними зі свого старого дуба

І знаєте що цікаво

Хоч зовні вони були однакові але поводилися по-різному

Одне гусеня не лише дивилося в небо але й радо ділилося травичкою з меншими пташенятами

допомагало своїм братикам і сестричкам вчитися плавати

а коли хтось із малечі губився в очереті голосно кликало їхніх батьків

А друге воно думало тільки про себе

Чому я маю ділитися

Це моя травичка бурчало воно відганяючи менших

Не заважайте мені плавати шипіло на інших гусенят

Навіть коли мама-гуска кликала всіх разом погрітися під крилом

воно пхалося першим і намагалося зайняти найтепліше місце виштовхуючи інших

Першими зміни помітили жабки що жили на березі озера

Вони розповіли мені що одне з гусенят почало ставати світлішим з кожним місяцем

а друге все темнішало і темнішало

А потім і я став помічати дивні речі у того гусеняти

що мріяло про небо і допомагало іншим шия ставала все довшою ніби тягнулася вгору

А його братик майже не ріс і тільки шипів все голосніше та злісніше

Минав час і зміни ставали все помітнішими

Світле гусеня виросло у прекрасного птаха з білим пір'ям довгою граційною шиєю

і тепер не лише плавало по озеру але й літало високо в небі

А друге воно залишилося маленьким і злим

весь час ховалося в прибережних заростях і тільки й думало як би когось налякати чи вщипнути

Але знаєте що найдивовижніше

Те гусеня що стало світлим і гарним не забувало свого темного брата

Воно часто прилітало до озера і кликало його

Полетіли зі мною

Подивись яке прекрасне небо які чудові хмаринки

Але темне гусеня лише злісно шипіло у відповідь і ще глибше ховалося в очерет

Якось я почув як темне гусеня бурмотіло само до себе

Нехай воно літає а я краще тут внизу всіх лякатиму

Хай знають який я небезпечний

І чим більше воно так думало тим більше відставало у рості

а злості в ньому ставало все більше й більше

Зараз ніхто вже й не пам'ятає про тих гусенят

Але якщо ви коли-небудь побачите на нашому озері прекрасного білого птаха

що велично пливе розправивши крила знайте це те саме гусеня

яке мріяло про високе і прекрасне і завжди було готове прийти на допомогу іншим

А десь у темних заростях і досі ховається маленька зла істота

яка думає тільки про себе і про те як би комусь зашкодити

А хіба не можна змінитися

тихенько запитало пташеня Очеретянки

Завжди можна лагідно відповів Філін Соломон

Але для цього треба самому захотіти стати кращим

Адже кожен з нас стає таким якими є його думки та мрії

бо саме вони стають початком наших намірів дій і вчинків

Сонце вже сіло за обрій і перші зірки замерехтіли в небі

А звірята ще довго сиділи на галявині думаючи про те як важливо мати добре серце і світлі мрії