Як красиві справи зігрівають серце

У самому серці лісу на старому дубі жив мудрий філін Соломон

Щовечора коли сонце торкалося верхівок дерев

а небо забарвлювалося у теплі кольори

біля його дуба збиралися лісові малята

Вони приходили сюди з усього лісу

бо знали - немає нічого цікавішого ніж історії старого філіна

Цього вечора першим пристрибало на галявину допитливе зайченятко Вухань

За ним спритно перестрибуючи з гілочки на гілку пристрибала білочка Афіна

Неквапом прийшло ведмежа Бурко позіхаючи після денного сну

А там і кмітливе лисеня Леонардо

з працьовитим єнотиком Смугастиком з'явилися на галявині

Малята любили вмощуватися на м'якому моху біля дуба

Афіна завжди сідала на найнижчій гілці щоб краще бачити

Вухань влаштовувався прямо під дубом наставляючи свої довгі вуха

Бурко зручно вмощувався на великому пеньку

а Леонардо з Смугастиком займали свої улюблені місця на чудернацькому камені неподалік

Філін Соломон уже хотів почати розповідь коли помітив що Бурко якийсь замислений і невеселий

Що трапилося Бурко

спитав мудрий філін

Я бачу щось тебе турбує

Ведмежа зітхнуло і подивилося на своїх друзів

Розумієте

Сьогодні мама попросила мене допомогти збирати ягоди для варення

А мені так хотілося погратися

І я я сказав що в мене лапа болить

А потім цілий день грався з друзями на річці

Ой тихенько сказала Афіна

а я вчора теж схитрувала

Не захотіла допомагати своїм старшим сестричкам носити горішки в дупло

Леонардо і Смугастик перезирнулися вони теж пригадали схожі випадки

Тільки Вухань гордо підняв вуха

А я завжди допомагаю мамі

Ну майже завжди додав він тихіше

Філін Соломон мудро всміхнувся

Знаєте мої любі ця розмова нагадала мені одну історію

Історію про маленьке ведмежатко на ім'я Потап

яке також не розуміло навіщо потрібно працювати

Жило собі в нашому лісі маленьке ведмежатко Потап

Воно було дуже веселим і грайливим любило качатися в траві та ласувати медом

Але одного разу з Потапом сталася дивна річ він раптом вирішив

о працювати і допомагати іншим зовсім не обов'язково

Навіщо допомагати мамі збирати малину думав Потап

Навіщо татові допомагати готувати барліг до зими

Краще я побігаю пограюся або просто полежу на сонечку

А коли мама кликала допомогти він завжди знаходив відмовку

Ой мамо я так втомився гратися

Краще я відпочину

Мамо я щось не дуже добре себе почуваю сьогодні

Ой а я вже майже заснув

Спочатку такий відпочинок здавався Потапу дуже веселим і цікавим

Він грався купався в річці

Але через кілька днів стало відбуватися щось дивне

Ігри перестали приносити радість все навколо стало здаватися нудним і нецікавим

Навіть улюблений мед вже не так тішив як раніше

Одного разу коли Потап лежав під кущем малини повз нього пробігав працьовитий борсучок

який ніс якісь корінці

Потапе звернувся він до ведмежати чому ти такий сумний

Може захворів

Ні не захворів відповів Потап

Просто не хочеться нічого робити

І взагалі навіщо всі так багато працюють

Краще б відпочивали як я

Борсучок уважно подивився на Потапа і сказав

Бачиш он там вдалині те болото з комарами

А знаєш що раніше там була чиста річка з прозорою водою

В ній плавали рибки на берегах росли квіти і всі лісові мешканці приходили туди пити чисту воду

І що ж сталося ліниво запитав Потап

Річка вирішила що їй теж треба відпочити

Перестала текти вирішила постояти на місці

Спочатку вода стала каламутною потім почала застоюватися

з'явилася тина та водорості

А тепер там тільки комарі літають і ніхто з лісових мешканців туди більше не приходить

Потап подивився на болото але тільки махнув лапою

Ну то й що

Мені все одно

Я краще тут полежу

Гаразд зітхнув борсучок і пішов далі по своїх справах

Минув ще один день

Потап все так само лежав під кущем коли повз нього проходив старий лось

Він зупинився подивився на ведмежа і каже

Бачиш Потапе он те обгоріле дерево на пагорбі

Колись у нього влучила блискавка і дерево спалахнуло

Але вогонь теж вирішив не рухатися а просто відпочивати на місці

Він не стрибав з гілки на гілку не танцював по стовбуру як роблять усі працьовиті вогники

Він просто лежав і поволі згасав

І тепер залишилося тільки почорніле дерево

А якби вогонь працював рухався він би міг подарувати тепло багатьом звірятам у холодну ніч

Потап подивився на обгоріле дерево але знову тільки позіхнув

Мені все одно Я краще подрімаю

Що ж зітхнув старий лось можливо колись ти зрозумієш

І раптом біля носа Потапа земля почала ворушитися і з-під землі з'явився старий кріт

Потапе а ти знаєш що буде якщо земля перестане працювати? - запитав він

Як це земля перестане працювати здивувався Потап

Хіба земля працює

Авжеж працює відповів кріт

Земля невпинно трудиться живить коріння дерев та квітів допомагає травичці рости

дає притулок багатьом лісовим мешканцям

А якщо земля перестане працювати і вирішить тільки відпочивати

вона перетвориться на мертву пустелю де нічого не росте і ніхто не живе

Потап замислився

Вперше за багато днів йому стало трохи ніяково

А може може я теж хворий подумав він

Треба піти до бабусі ведмедиці вона наймудріша в нашій родині

Може вона мені підкаже що зі мною відбувається

Прийшов Потап до бабусі

А вона якраз цілющі трави сушить розвішує їх пучечками

і така духмяна прохолода від них іде ромашка м'ята звіробій

Бабуся завжди знає яка травичка від чого допомагає

і всі лісові мешканці до неї за порадою та ліками приходять

Бабусю каже Потап зі мною щось дивне коїться

Зовсім не хочеться працювати все набридло навіть гратися вже нецікаво

І всі навколо кажуть що я хворий

Можливо ти знаєш що зі мною

Любий мій онучку каже бабуся ведмедиця твоє серденько охололо

бо ти перестав бачити красу в роботі

Коли ми робимо щось корисне для інших наше серце зігрівається від радості

Але як же побачити цю красу в роботі бабусю спитав Потап

Для мене робота це просто втома

Знаєш усміхнулася бабуся

в кожній роботі є своя краса

Ось подивись як я розвішую ці трави кожен пучечок особливий і кожен комусь допоможе

зайченятам від застуди білочці від зубного болю їжачку від втоми

І коли я це роблю моє серце співає від радості бо знаю моя праця приносить користь

А як мені знайти таку роботу щоб серце співало задумливо спитав Потап

Треба просто почати робити добрі справи відповіла бабуся

і тоді ти сам відчуєш як твоє серце починає теплішати

Подякував Потап бабусі за пораду і пішов шукати якусь добру справу

Довго він ходив бродив по лісах і полях аж раптом побачив невелике озерце

З кожним спекотним днем води в озері ставало все менше все менше й менше

а на мілководді борсалися і задихалися маленькі рибки

Вони безпорадно били хвостиками відкривали ротики

намагаючись ковтнути води але нічого не могли вдіяти

Потап зупинився подивився на рибок і раптом відчув як його серце защеміло треба їх рятувати

Він почав обережно одну за одною переносити рибок у струмок що тік неподалік

Спочатку було важко але з кожною врятованою рибкою на душі ставало тепліше і радісніше

Втоми зовсім не відчувалося навпаки хотілося співати

Кілька годин Потап працював переносячи рибок

Озеро скоро зовсім висохло але всі його мешканці були врятовані і весело плавали в струмку

А Потап зрозумів що красива корисна справа заради інших справді лікує серце

як добрі ліки і приносить велику радість і щастя

З того часу Потап дуже змінився

Тепер він щодня шукав кому б допомогти

То старенькій білочці допоможе горішки до дупла занести

То оленям допоможе прибрати з лісової стежки величезну стару сосну яку буря повалила

То бобрам колоди до загати допоможе докотити

А то й з татом барліг до зими готувати

І що найдивніше він зовсім не втомлювався від роботи

Навпаки після кожної доброї справи серце наповнювалося радістю і хотілося зробити ще щось корисне

Дивно і незрозуміло що сталося з нашим Потапом дивувалися лісові мешканці

І звідки в нього стільки сил береться щоб без втоми працювати і при цьому завжди радісним бути

І тільки бабуся ведмедиця знала таємницю красивих справ

завдяки яким серце її онука знову стало гарячим і люблячим

Коли філін Соломон закінчив розповідь на галявині запанувала тиша

Малята сиділи задумливі кожен міркував про щось своє

Першим озвався Бурко

Знаєте

А я мабуть завтра встану раненько і допоможу мамі ягоди збирати

І не тому що треба а тому що хочу побачити як вона зрадіє

І тільки бабуся ведмедиця знала таємницю красивих справ

завдяки яким серце її онука знову стало гарячим і люблячим

Коли філін Соломон закінчив розповідь на галявині запанувала тиша

Малята сиділи задумливі кожен думав про щось своє

Першим озвався Бурко

Знаєте

А я мабуть завтра встану раненько і допоможу мамі ягоди збирати

І не тому що треба а тому що хочу побачити як вона зрадіє

А я підхопила Афіна побіжу зараз додому і допоможу сестричкам горішки розкладати

Вони ж стільки їх назбирали

Леонардо задумливо почухав за вухом

І я тепер розумію чому тато завжди такий радісний коли ми разом лагодимо нашу нору

Це ж не просто робота це турбота про всю родину

А давайте завтра разом щось корисне зробимо для лісу раптом запропонував Смугастик

Я знаю місце де після грози багато гілок нападало

Розчистимо стежки для всіх

Вухань аж підстрибнув від захоплення

І я з вами

І я з вами

Філін Соломон дивився на малят своїми мудрими очима і лагідно усміхався

А вечірнє сонце забарвлювало небо в теплі кольори ніби теж раділо з малятами