Не забувай

Не забувай

Що між рядками ховали ночами тихими

Коли важко дихати значить не забувай

Як обіцяли пірнати ми глибоко

І наче берег не видно не забувай

Квартири вікна що так і не бачили

І наче вже і не плачемо забувай

Що одне одного ми не пробачили

І що ніхто з нас тепер не чекає

 

Сплутав знову понеділок і завтра

Кому тепер розказати та кому позаздрити

Смуток другий тиждень як лежить на пошті

Я чекаю наче другий поштовх

За домами невідомими де ми ховали сон

Загубили понад хмарами десь у кишенях сонце

Добре би було коли бігали би разом

Але хмари тебе бачать і знову питають хто це

Але ти не складайся у приспів

Я тебе більше не заспіваю

Я тебе залишаю навмисно

Я навмисно тебе забуваю

Але ти не хвилюйся про мене

Як і море до нас не дістане

Я тобі заспіваю про небо

І що ранок черговий настане

Не забувай

Що між рядками ховали ночами тихими

Коли важко дихати значить не забувай

Як обіцяли пірнати ми глибоко

І наче берег не видно не забувай

Квартири вікна що так і не бачили

І наче вже і не плачемо забувай

Що одне одного ми не пробачили

І що ніхто з нас тепер не чекає

Не забувай

Що між рядками ховали ночами тихими

Коли важко дихати значить не забувай

Як обіцяли пірнати ми глибоко

І наче берег не видно не забувай

Квартири вікна що так і не бачили

І наче вже і не плачемо забувай

Що одне одного ми не пробачили

І що ніхто з нас тепер не чекає

Ми ніби за руку до мрії

Ми ніби за крок до мети

Та мені забути жевріє

Голос що холодом б'є по стіні

Де би було світло і тепло

Деколи думками лечу

Як забути світлі моменти

Небо ти мій голос почуй

Загадали та подіти де тебе

Все що не збулося не сталося

Вітер слів що полетіли не верне тепер

Зоре я тебе попрошу, що є сили сяй

Обіцяли малювали за полями маркером

Та не розказали секретів

Не зігріти київ за полярним харковом

Не злічити сторінок і куплетів

Але ти не складайся у приспів

Я тебе більше не заспіваю

Я тебе залишаю навмисно

Я навмисно тебе забуваю

Але ти не хвилюйся про мене

Як і море до нас не дістане

Я тобі заспіваю про небо

І що ранок черговий настане

Не забувай

Що між рядками ховали ночами тихими

Коли важко дихати значить не забувай

Як обіцяли пірнати ми глибоко

І наче берег не видно не забувай

Квартири вікна що так і не бачили

І наче вже і не плачемо забувай

Що одне одного ми не пробачили

І що ніхто з нас тепер не чекає