Вектор

Ніхто не скаже коли закінчиться  маршрут 

На квадраті ввожу дім тільки туди і  спішу 

 давай без шуму не треба лишніх очей 

Від цих вібрацій по розриваються двері з петель 

Я впевнений багато ще треба навчитися 

І в андергранді ще був тоді коли вам сни снилися 

Я твій поштар який принесе вісточку тут новий звук 

Як шо не сподобалось ну бля не повезло 

В цьому ковчегу я свій до поки буду тінню 

Місто не пробачить за все наше покоління 

По прокидались тепер до праці братці 

Дожилися до того шо лагає на очах матриця 

Ну  нічого ми поспішаємо до дому 

Не падаємо духом не схилимось  до долу  

Не скинемо з себе тягар несемо до болі 

До поки є сили можна зламати кістки, але не волю 

Я впевнений шо мамі не стидно за сина 

Знаю шо друзі тільки після смерті покинуть 

Та не в думках на стінах наші імена

Все життя в погоні за філками і якось так

Відірвати свій кусок перед входом у небеса

Музика дала тому беру не соромлячись очей

І в небесах винуватий буду тільки Я

Не здолавши керування мчав на всіх парах

Та так легко губиться все шо до купи збирав