Я пишу тобі

білий пустий готель,

біла, мов стеля ніч;

я дивлюсь на аркуш -

на ньому стрічка,

я дивлюсь на аркуш,

а на ньому стрічка твоя,

що пахне твоїм волоссям…

ніжний пустий готель,

ніжний, як вітер я;

я дивлюсь на тебе,

а ти - весна…

я дивлюсь на тебе,

а ти є скрізь, як весна…

олівцем,

або тільки пір’ям -

я пишу тобі свої вірші,

я пишу тобі свої думки,

я пишу тобі про моє життя,

поки ти ще спиш,

поки ти ще я.

я пишу тобі про мрії всі -

розливаю тихо солоний сум,

іноді здається - ти моє дитя,

і я пишу тобі -

бо ти є я.

бо ти є я…

вітер торкнувся ніг,

вітер торкнувся снів,

я відкрила очі,

а в них перший сніг

обіймає вії й цілує все в мені -

хоче встигнути, поки не розстане.

білий пустий готель,

біла, як стеля ніч,

біла тепла постіль -

ми віч-на-віч,

океан шепоче…

і ми ідемо босоніж,

крізь теплу зливу.

хочу, щоб сяяв ти,

я хочу, щоб ти світив,

хочу прочитати твої листи,

хочу відчувати усі твої листи,

що є до мене -

і летять всі слова, мов чайки в небі!

я пишу тобі, коли поруч ти,

я пишу тобі, коли ти моя,

я пишу тобі океаном сліз,

я пишу тобі про те, що ти є скрізь.

я пишу тобі, через всі міста,

через всі сніги, через страждання всі,

я пишу тобі тендітного листа,

я пишу тобі,

бо ти є я.

я пишу тобі всі свої вірші,

я пишу тобі усі свої думки,

я пишу тобі, що ти моє життя,

поки ти ще спиш,

поки ти ще я.

я пишу тобі про мої мрії всі,

розливаю тихо самотній сум.

іноді здається - ти моє дитя,

і я пишу тобі,

бо ти є я.

бо ти є я!

бо ти є я…

P.S.

я пишу тобі, поки ти моя,

я пишу тобі, поки ти ще спиш,

я пишу тобі, бо ти є я,

бо ти є я,

бо ти любов моя.

я пишу тобі…

бо ти любов моя.

я пишу тобі тендітного листа,

бо ти є я -

любов моя.

любов моя…