Самозванець

що ти скажеш своїм дітям, якщо виростеш ніким, в повітря густий дим

Він заспокоїть нерви, із відчуттям що ти один такий син проблемний.

Знову дорога і думки тебе не покидають,

Згадай як був малим, тебе нічого не парить

Та зараз вже не ті часи, неподалік тридцятка

Душою завжди молодий лечу з гори на санках

Літо в альтанках, зібрались дружнім колективом

Стан непонятний швидко підправив теплим пивом

Твій тон холодний, тихий, досвід за плечима

Про те що юність вже пройшла, свідчила щетина

Завжди дитина, у мамин очах

Та тільки мама тепер в серці, біль по ночах

Тепер ти взяв відповідальність за своє життя, твоє дитинство вже пройшло, тепер своя сім`я

В школі ділив і додавав, множив і віднімав, та як дорослим бути нам ніхто не показав

Обсяг проблем зростав, я ставав сильнішим

І це життя доросле, не таким я уявляв

Холодне серце поступово ставало теплішим, а я свій дім шукав

В повітря густий дим, він підлікує рани,

Я буду вічно молодим я буду вічно пʼяним

Запрошу смерть на танець, і ми станцюєм танго

Той самий самозванець, під прикриттям таланту

Тут із часом кольори втрачають яскравість

Тут із роками до життя пропала цікавість

Усі навколо не живі, хоч і бʼються серця

Ми всі в одному сні, під назвою життя

І що тепер ти скажеш, коли нема нікого, сидиш один в кімнаті, закутавшись у холод

Гріє лиш теплий спогад, про минулі дні

І як проходили ті самі, безтурботливі роки

Мій друже, може б мозок вже напружив, (давай)

Так що ти скажеш своїм дітям якщо виростеш ніким

У свої тридцять ти пожнеш те що у 20 посадив

В повітря густий дим, він підлікує рани,

Я буду вічно молодим я буду вічно пʼяним

Запрошу смерть на танець, і ми станцюєм танго

Той самий самозванець, під прикриттям таланту