Це не сон

А як вони мене дістануть коли я тут?

Сюди навіть входу нема

Поки ми тут нас ніхто не зачепить ні її ні мене

Це наш світ. Розслабся. Це наш світ - її та мій

За вікнами гучно, за вікнами люди, які забувають про те що люди вони

Людвіг ван ікс бет грає симфонію неприємну повз ноти

Хто цноту землі беріг пішов кудись

І планета стала сумна як тупорилі старі анекдоти

За вікнами дощ із сліз, мокро скрізь але все це за вікнами, а ми з нею всерелині, в нас тут казковий ліс

У тому лісі миші живуть сови бурундуки кабани

Ще багато птахів та тварин і всі ці тварини то ми

Можна бути ким завгодно коли любиш - каменем чи десятком богів

Просто лежачи поруч без усих тих перед минулим боргів

І поки за вікнами неминуче майбутнє кайданами грюкає

Ми в лісі який вигадали самі собі тримаємось тихо за руки

Гуркіт реальності заважає спати лиш тоді коли ти в неї віриш

Та дотики паніки нереальні дотики справжні є ці лише

Ми торкаємось одне одного під нескінченними грозами

Цей світ не ілюзія, ілюзія те шо поза ним

Це не сон

Це все насправді

Ми вміємо бути людьми

Просто не забувай про це

Любов є завжди назавжди

Любов є завжди назавжди

Саме вона робить людьми нас

Просто не забувай про це

Це не сон

Це все насправді

Ми вміємо бути людьми

Просто не забувай про це

Любов є завжди назавжди

Любов є завжди назавжди

Саме вона робить людьми нас

Просто не забувай про це

Я ніколи не знав чому дивуємося ми так

Коли нас перемикають на другорядний канал

Кожен день нове полотно практика

Ось ця енергія відкриває твій астрал

Слухай революція може бути розрекламована

Гасло розʼєднує маси і ти не обраний

Сира сира гниль наскрізь до сліз

Тож бережи до поки її рука в твоїй руці

Аж поки не постукають в двері впустіть мене

Там обіцяють на сонці краще стане напевне

Ми говорили сперечалися про те з чим я не міг впоратися

Щоб поруч були наші серця