Не пісня

Нема базару, я піду після цьой, потанцюю

Та я прозоро натякнув я не бачу партнера

Всі ваші умови на мене давно не працюють

Не ворухнусь з цього місця, в куті поставлю фанеру

Не чую драмки, в мене вже вистачає тарілок

Який ще креш, бро? На ній вже кіло вінегрета

Давно не слухаю пісні, де немає сопілок

Інше вже не зачіпає, душу тендітну поета

Відійди від мене, дайте кисню, кисню

Комплекси ховаються під носом, ядовитим жалом

Суспільна вимога мене тисне, тисне

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Музика гучно. І чого ми без світла?

Гострих, як бритва, тем для розмови

В очах вже двоїться книжна полиця

Не розбираюсь, але буду у центрі усіх суперечок

Вже не доречний, але все ще стараюсь, все ще не вечір

Мені б не бачити всі ці розмальовані пики

Мені б не чути всі ці недомальовані тези

Тут діалоги про високе зриваясь на крики

Перетворили на парад небезпечної дези

Мозолю очі вечору нерозвиненій кралі

Дратує вухо звук, занадто розвиненій туші

Які би AirPods'и навколо всі не вдягали

Моїм вухам сьогодні найбільш комфортні беруші

Подумай трохи перед тим, як мене запросити

Це баті хата, дача, ресторан з баньою після

Чому не можу просто, як усі люди, тусити?

Я повторюсь, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня

Я не слухаю, бо це не пісня