Я святкую свій похорон

я святкую свій похорон

так, я драматизую

бо хочу

і як я страждаю чує весь мікрорайон

мені плювати

ледве ноги волочу

я запевняю вас

є декілька життів

колись приходить час

та і вагон причин

нехай сьогодні під ногами без землі

я не боюсь іти в нікуди

я боюсь лишитись тут

серед спогадів-отрут

я не хочу знову в дурні

тут свої своїх добʼють

не відкрився парашут

тож сьогодні мій дебют

не зважайте, я святкую

проводи в останню путь

я святкую свій похорон

так я драматизую

бо хочу

і як я страждаю чує весь мікрорайон

мені плювати

ледве ноги волочу

я святкую свій похорон

так я драматизую

бо хочу

і як я страждаю чує весь мікрорайон

мені плювати

ледве ноги волочу

і коли в чергове

сраний фатум підставить підніжку

з головою макне,

поздирає з зубів емаль

я ітак по драбині з задишкою лізу вгору

загартовувать сталь.

я не знаю навіщо.

просто лізу

намагаюся без помилок

все одно всі помремо невчасно в холодному ліжку

і будильник покличе

давай но іще разок

я не маю ні сили, ні терпіння

проживати все заднім числом

це моя форма божевілля

найпрекрасніша лебедина роль

я святкую свій похорон

так я драматизую

бо хочу

і як я страждаю чує весь мікрорайон

мені плювати

ледве ноги волочу

я святкую свій похорон

так я драматизую

бо хочу

і як я страждаю чує весь мікрорайон

мені плювати

ледве ноги волочу