Охматдит

Тихий ранок восьме липня

Гомонить в уламках літо

Дим гарячий

По руїнах ходить лихо

До халатів білих липне

Кров дитяча

Б’ють ракети без зупинки

В мирні житлові будинки

Стільки бід

Вже нічого не змінити

Болем до душі пришитий

Охматдит

Вони не стануть більше дорослими

Не будуть бігати по землі босими

Маленькі ангели в небо здіймаються

Заснули діти і не прокидаються

Вони не стануть більше дорослими

Гасили люди пожежу сльозами

Маленькі ангели линуть у небо

Господь забирає найкращих до себе

Рік 24 й літо

У вогні палають квіти

Зло вирує

На обвугленому ліжку

Мовчазна самотня іграшка

Сумує

Ви за все пробачте діти

Не змогли вас захистити

Серце крає

Гаснуть зорі нагорі

Та свічки на олтарі

Не згасають

Вони не стануть більше дорослими

Не будуть бігати по землі босими

Маленькі ангели в небо здіймаються

Заснули діти і не прокидаються

Вони не стануть більше дорослими

Гасили люди пожежу сльозами

Маленькі ангели линуть у небо

Господь забирає найкращих до себе

Вони не стануть більше дорослими

Гасили люди пожежу сльозами

Маленькі ангели линуть у небо

Господь забирає найкращих до себе

Господь забирає найкращих до себе