Біла Меса

Нічого сказати

Слів нема, хоч

Перетравлюй наче чапля,

Довго й марно,

Наче качка

Швидко й вправно.

Злив на марлю

Із пляшечки дивоцвіт сарматських трав,

Але не палив, подумав і викинув у сміття.

У відрі гноїться поряд недогризок

В нігтів зрізках.

Чий сніданок став злаковим,

Той не йде на компроміси.

Шо є життя? Капромісиво…

Можливо, є ко(го) дісити

Але для чо(го),

якщо ми однакові,

ніде дітися…

Шо тікати за кордон?

Щоб не чути спів тривог?

Я вже звик до них

Як до

Акваріуму тритон.

Не засуджую-ю, бо

Не хочу буть під судом,

Тільки смерть іде за кожним

І ще не утік ніхто.

Я ніякий не герой,

Я ще той рухомий чмур.

Не придатний до забави

І злий на всю маячню.

Тіки бачу там крадуть,

Поки братики кладуть

Своє життя, шоб я тут

Плекав мову й варив суп.

Суп смачний!

Десь на сотій ложці зловив перевикуп,

Шо поки небо блакитне —

Ми всі під ним божі діти.

Нібито брати й сестри,

та в сім’ї не без дибіла…

Бо жадібність це наркотик,

І влада це є наркотик,

Інформація це наркотик,

І ставки на спорт наркотик,

І хабарі це наркотик…

Оце пацана накрило! (У!)

Зоре моя вечірняя

Зійди над Донбасом

І ми всім робочим класом

Скеруємо чорну масу

Замутимо білу месу

Закрутимо кес для кєсаря

Бруньки тягнуться до сонця

Тіки ні хіба не весело

Зоре моя вечірняя

Зійди над Донбасом

І ми всім робочим класом

Скеруємо чорну масу

Замутимо білу месу

Закрутимо кес для кєсаря

Бруньки тягнуться до сонця

Тіки ні хіба не весело

(Голова, широкі штані

Голова, широкі

Голова, голова, є, є)

Голова, широкі штані

Все за образом, подобою

Колеса їдуть на палках

Де наврочено, пороблено

Назвалися хижаками

Та полюють за худобою

Укутані піджаками

Крісло бережуть за корогвами

До біса проповідь

Тут влітку зимно, бездоріжжя

Йдемо тропами

Хмари курчаві броколі

Світило криють прохане

За нього лампа допитів

І голос із некрополя

Любов – також наркотики

Дешеві всі замінники

Ці рани не загоюють

Вона лиш випромінює

В усі можливі сторони

До мене вже йде полум'я

Це жар моєї совісті

Упав на дно колодязя

а вгору нам разом лізти…

Зоре моя вечірняя

Зійди над Донбасом

І ми всім робочим класом

Скеруємо чорну масу

Замутимо білу месу

Закрутимо кес для кєсаря

Бруньки тягнуться до сонця

Тіки ні хіба не весело