Небо любило нас (Original)

НЕБО ЛЮБИЛО НАС.

1-й ст.

Дві тисячі років як один день

пройшли.

Ми так і не знайшли, дороги до дому.

І наші ржаві кораблі,

ніби і йшли до землі,

але насправді ходили, й ходили, й ходили  по колу.

І ніби був в нас компас, і зірки промінь не згас.

Але не бачили очі наші вже давно суходолу.

Земля, так любила нас

А ми в морях зла і крові

Все блукали по колу.

Земля так любила нас

Земля так любила нас

2-й ст.

І він приходив не раз, без зайвих слів і образ.

Стояв і стукав, і стукав, і стукав в наші двері до болю.

Латав наші кораблі, і відчищав від іржі

І направляв стрілку нашого компаса на правильний полюс.

В його очах лиш любов, і на плечах трохи кров.

В його руках цілий всесвіт і пара нікчемних цвяхів для приколу.

Небо так любило нас

А ми в морях зла і крові

все блукали по колу.

Небо так любило нас.

Небо так любило нас.

3-й ст.

І може різний в всіх нас, парус і борту окрас.

І може різні маршрути і ділить нас різний часовий пояс.

Звучання різні у нас, на наших мовах тих фраз.

Якими в дитинстві ми чули від батьків свої колискові.

І різний прапор майорить, в наших очах де  горить.

Один на всіх спільний Богом нам даний вогонь любові.

Пам'ятай же в той час, коли знову будуть ділити нас.

Небо і земля люблять однаково нас.

Небо і земля люблять однаково нас.

Небо так любило нас.

Земля, хтось крикнув із нас.