Поклянись

І ми не знаємо, чи доживемо до кінця літа

Тривога нас не тривожить, її давно нічим крити

Хочу в той час повернутись і знову все переграти

Про всі невзгоди забути і знов тебе не втрачати

Поклянись рукою, може, своїм серцем

Я так давно старалась, та мені це не вдається

Я не буду твою, ти не ввійдеш в серце

Твоє давно холодне, а моє ще досі

Поклянись рукою, може, своїм серцем

Я так давно старалась, та мені це не вдається

Я не буду твою, ти не ввійдеш в серце

Твоє давно холодне, а моє ще досі

І я не знаю, чи ми доживем бодай до світанку

Нема різниці, кохана, у бтрі чи танку

Якби в той час повернутись, нічого б в нас не змінилось

Я б знову не повернувся і твоє серце б розбилось

Поклянись рукою, може, своїм серцем

Я так давно старалась, та мені це не вдається

Я не буду твою, ти не ввійдеш в серце

Твоє давно холодне, а моє ще досі

Поклянись рукою, може, своїм серцем

Я так давно старалась, та мені це не вдається

Я не буду твою, ти не ввійдеш в серце

Твоє давно холодне, а моє ще досі

І я не знаю чи я хочу апріорі «дожити»

Якщо усе це без тебе, то час усе закінчити

Бери пігулки з аптечки і знов усе це по новій

Він точно б розчарувався, та ми давно усі хворі

Поклянись рукою, може, своїм серцем

Я так давно старалась, та мені це не вдається

Я не буду твою, ти не ввійдеш в серце

Твоє давно холодне, а моє ще досі

Поклянись рукою, може, своїм серцем

Я так давно старалась, та мені це не вдається

Я не буду твою, ти не ввійдеш в серце

Твоє давно холодне, а моє ще досі