Герої вмирають

Хто видумав:

- Герої не вмирають!

Хай скаже сива мама,

Чи вдова.

Кого щоночі у зірках шукають.

Чому вона живе, як нежива.

Чому на цвинтарі чорний хусток багато.

І сироти стоять біля хрестів.

Не треба їм щоб був Героєм тато

Живий прийшов, приїхав, прилетів.

Герої не вмирають - скільки болю.

Душі щодня в Небесний стрій летять.

А скільки у степах, лісах і полі,

Вітром оспівані і без хреста лежать.

Вмирають!

На війні, щодня, вмирають!

І навіть пам'ять про них нежива.

Минає час, Героїв забувають.

Біля могили мама і вдова

Соломія Українець