Твоя навіки

Я засинаю знов сама, повітря холодом рве душу

Від сонця на траві роса, немає сил та вірить мушу

Ти пригорнеш в останній раз, остання осінь змиє листя

Я не забуду дотик наш, цілунок ніжний смаку - вишня

А я твоя навіки, не треба мені ліки

Не треба сумніватися, я буду посміхатися

А я твоя навіки, не витримають ріки

Так сильно закохатися, назад не озиратися

Ми мріяли про теплий пляж, про хвилі моря, танці-диско

В пустелі бачили міраж, великі схили, дуже близько

Ти називав мене «моя», «моя галактика», «мій ранок»

В моїй душі горить маяк, та це лиш сон, і безліч згадок

А я твоя навіки, не треба мені ліки

Не треба сумніватися, я буду посміхатися

А я твоя навіки, не витримають ріки

Так сильно закохатися, назад не озиратися

Я не вона, не сонце я і без тепла

Я не вона, не літаком, прийду сама

Я не вона, на почуття, відповіла

Я не вона, ти не порівнюй, нас нема

А я твоя навіки, не треба мені ліки

Не треба сумніватися, я буду посміхатися

А я твоя навіки, не витримають ріки

Так сильно закохатися, назад не озиратися