Ображайся

Ображайся на мене, як хочеш,

Зневажай, ненавидь мене —

Все одно я люблю твої очі

І волосся твоє сумне.

Хай досада чи гнів жевріє,

Хай до сліз я тебе озлю —

Ти для мене не тільки мрія,

Я живою тебе люблю.

Для кохання в нас часу мало,

Для мовчання — у нас віки.

Все віддав би, що жить осталось,

За гарячий дотик руки.

Влийся сонцем у щиру мову,

У думок моїх течію —

Я люблю твої губи і брови,

І поставу, і вроду твою.

Щоб ніколи сльоза на вії

Не світилася, мов роси

Хай же щастя завжди ясніє

Некрикливе і босе

Щоб ніколи сльоза на вії

Не світилася, мов роси

Хай же щастя завжди ясніє

Некрикливе і босе

Чому смуток з тобою поруч

Часто ходить у світлі дні?

Певне, в тебе є біль і горе,

Невідомі зовсім мені.

Хоч на щастя життя багате,

Але кожну людину ждуть

І печалі, і сум, і втрати,

І не можна їх обминуть.

Для кохання в нас часу мало,

Для мовчання — у нас віки.

Все віддав би, що жить осталось,

За гарячий дотик руки.

Влийся сонцем у щиру мову,

У думок моїх течію —

Я люблю твої губи і брови,

І поставу, і вроду твою.

Ображайся на мене, як хочеш,

Зневажай, ненавидь мене —

Все одно я люблю твої очі

І волосся твоє сумне.