Не гордись

Милою була завжди зі мною, ти такою ніжною була,

Та чомусь пройшло все стороною і до дому з іншим ти пішла.

Що ж іди, тримати я не стану, зачекай тобі в слід не скажу,

Залікую алкоголем рану, і на все я краще промовчу.

Не гордись собою не гордись,

Адже ця краса не буде вічна,

Та відбиток в серці залишивсь,

Де твоя любов для мене грішна.

Зникла ти немов роса в долоні, залишила лиш болючий щем,

Я думками був в твоїм полоні, та розтали сльози під дощем,

Думаєш, що ти така красуня, що для мене кращої нема,

Може й так та більш не повернусь я, за обох рішила ти сама.