По колу

Ти питаєш на зло

Може, нас не було

Може, гра не вдалась

Чи лише почалась

Я втомився іти

Я боюсь висоти

Та по колу, по колу, по колу

На межі самоти

Тільки я, тільки ти

На одну лише мить

Не пече, не болить

Я втомився іти

Від*бись, відпусти

І по колу, по колу, по колу

Ніби, вже дорослі

І маємо давно себе тримати у руках

І говорити

Наче, діти

(Ми) Блукаємо наосліп

І опиняємося знову у своїх кутах

Серце бʼється

Щось несеться

Важчої нема мети

Зберегти свої світи

Тільки досі маю страх

Раптом що, зірве дах

Наче, снігом замело

Всюди перебите скло

Знову накриває гнів

Більше дій - менше слів

Майже одночасно

Зрозуміли, як дійшли до крайньої межі

Ці контрасти

В прірву впасти

(І) Все було прекрасно

Доки кожен з нас не помилився 100 разів

Стільки років

Зайвих кроків