Паліатив

Впустиш мене?

Пробач за камінь у вікно

Я не відчуваю пальців

А ти у дверях плачеш

Лютий не для поцілунків

Він з'їдає мене живцем

Починаючи зі споду

Залишаєш мене знову

Відстань між вагоном і платформою росте

Як не звернути увагу, коли світ втрачає барву?

Та небо налагяє згори

Небо стає голубим