Лісовик

Стисни щелепи, там гори велетні

Піднімемо голови й келехи

Піднімуться води із берегів

Гори ті бачать останні сни

Маленькій біс тягне до себе вниз

Тягнеться до сонця ліс

Наляканий місяць б'ється в двері

Там вовча тінь на небі

Вмить ми у темряві, падає на землю сніг

В мить ми у темряві

Підемо в бій під півнів спів

Падає на землю останній сніг

Падає на землю останній сніг

В мить ми у темряві

Із темної хащі

Вийде юначе

Окине нас поглядом

Наче вже десь бачив це

Руки з лісу тягнуть

До себе його манять

Дівчата наче гарні

Відвернуться - хоч ховайтеся

Він лиш посміхнеться

Смикне повідець

Вклониться деревам

Щось всередині замре

Вовчі очі мружаться на сонці

Тягнуться до хлопця

Тягнуться до рук

Вмить ми у темряві

підемо в бій під півнів спів

Падає на землю останній сніг

Падає на землю останній сніг

Вмить ми у темряві

Я з тих місць, де лякаються не тіні

Тільки Лихо стиснув щелепи, забув у мить, як дихати

Ліс схиляє голову від Босоркуна сміху

Стоїть в куточку Тиша собі, та нервово дихає

Воронів зграя хмарою накриє небо

Ти не побачиш його поряд, але від біля тебе

І шепоче на вухо біс

Хай впаде на землю останній сніг

Вмить ми у темряві

підемо в бій під півнів спів

Падає на землю останній сніг

Падає на землю останній сніг

Вмить ми у темряві