Рідна стежина

Чому, сказати, й сам не знаю

Живе у серці стільки літ

Ота стежина в ріднім краю

Одним одна біля воріт

Одна стежина в ріднім краю

У кожного вона своя

Мов по руці все нагадає

Дорогу і моє життя

Де би не був я, знайду стежину

Поміж усіх доріг

І пригадаю своє дитинство

Літо і білий сніг

Де би не був я, бачу стежину

Біля моїх воріт

Про все згадаю, що так кохаю

Разом на цілий світ

У зачарованому крузі

Де обрій землю обніма

Нема кінця їй в темнім лузі

Та й повороту теж нема

Дощами мита-перемита

Снігами знесена у даль

Між круглих соняхів із літа

Мій ревний біль, і ревний жаль

Де би не був я, знайду стежину

Поміж усіх доріг

І пригадаю своє дитинство

Літо і білий сніг

Де би не був я, бачу стежину

Біля моїх воріт

Про все згадаю, що так кохаю

Разом на цілий світ

Де би не був я, знайду стежину

Поміж усіх доріг

І пригадаю своє дитинство

Літо і білий сніг

Де би не був я, бачу стежину

Біля моїх воріт

Про все згадаю, що так кохаю

Разом на цілий світ