Лютий

Чом сум в твоїх очах?

Немов хмариною закрив сині небеса

І хуртовиною літає твоя душа

Всю землю снігом засипа?

Чом Лютий братику

Ти знову покохав Весну?

Лиш її одну

Ти завжди бачив в своїх снах

Чому ж наяву

Втікаєш від її тепла?

Зійдуть білі сніги

Як листя проросте

Розквітнеш знову ти

Й чекатимеш мене

Та ти Весно прости

Іти вдаль маю я

Як тільки засніжить

Тоді й повернуся

Та знов тебе нема

А я покохав Весноньку

Полюбила й та мене

Та промінням розтопила

Моє серце крижане

Якби я мій любий знала

Що любов така журба

Не кохала й птахом стала б

І полетіла в небеса

Далі від болі в забуття

Тепер болить моя душа

Як твоя

Та все-одно чекаю я

Зійдуть білі сніги

Як листя проросте

Розквітнеш знову ти

Й чекатимеш мене

Та ти Весно прости

Іти вдаль маю я

Як тільки засніжить

Тоді й повернуся

(х2)