ліс, що підпалить сам себе

Я підлітком горів як той смолоскип

Зараз намагання лиш з реальністю знаходити зв’язки

Хац палає все тут зайве, так що плавиться асфальт

Добрий день, я клятий піроман як Керрі Керрі Вайт

Ліс, шо підпалить сам себе

Знову виросте новим

Небо кіптява шкребе

Ти гори гори гори

В моєму пеклі для двох тісно, там місце є тільки для артиста

Знову роблю бруд шоб були руки чисті, бо жити просто я так не навчився

Я б поділився теплом, та надто високий тариф

Дивись на пожежу за склом, або залиш та

Набий своє черево ти до стану полусфери

Шоб обволокло навколо шиї оптоволокно карьєра

Задалась, в чиюсь сраку ніби водолаз заліз

Шоб ти не вигорав, тут за тебе горить…

Ліс, шо підпалить сам себе

Знову виросте новим

Небо кіптява шкребе

Ти гори гори гори

Хай язикате полум’я залиже мої рани

Хай світло прийме темряву у вічній амальгамі

Порушувати правила безпеки маю хист

Поки буденність сухостій, я з сірником турист

Хмари галопом по горизонту , орда чорних велетнів

Іскор тисяч сотен, дикий-дикий танець в далені

Літають ворони вже третю добу

Чутно гамір на весь лісгосп

Там дуб одинокий подібно стовбу

В небо виситься і просить гроз

Ліс, шо підпалить сам себе

Знову виросте новим

Небо кіптява шкребе

Ти гори гори гори