Songteksten

Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханий мій, працею зморений,
Хоч на хвилиночку в гай.
Шуміло листя у гаю,
Думки летіли в долину.
Чекай мене і я прийду,
І не лишай надію ту.
Згадай то літо і весну,
Згадай усе, що бережу.
Я у ночі ясній прийду,
Назустріч в нашому гаю.
Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханий мій, працею зморений,
Хоч на хвилиночку в гай.
Не відлітай, не відпускай…
А я чекатиму тебе моя мила в гаю
Хоч хвилею густою ллється в полі туман
Ти знаєш люба як я сильно тебе люблю
Я тебе ніколи і нізащо не віддам
Сядем укупці під калиною моя мадам
З тобою я непереможний й над панами пан
Небійся ти змочити ноги об холодну росу
Я ж тебе мила аж до хати на руках однесу
Бурхливі літа далі йшли,
Опало листя восени,
А ніч ясна і як тоді,
Наш гай шумить без ворожди.
Пройшло і літо і весна,
У серці тебе зберегла.
І у ночі ясній прийшла,
А тут лиш тінь - тебе нема.
Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханий мій, працею зморений,
Хоч на хвилиночку в гай.
Не відлітай, не відпускай…
Обманув тебе я моя мила і не прийшов
Під кущем калини де сиділи ми бурʼян зійшов
Думав повернусь,та занадто швидко час пройшов
Загубив тебе у вічних снах і так і не знайшов
Ти пробач мене кохана своє слово нездержав
Кати кляті не дали зустріти нам нашу весну…
Посиди в садочку і мене прошу вже не чекай
Може ще колись зустрінемось в нашім гаю
Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханий мій, війнами зморений,
Хоч на хвилиночку…
Written by: Альбіна Вожжова
instagramSharePathic_arrow_out