Погляну в твої очі

Буває так, що пливеш у човні

Й потопаєш у трюмах води.

І хвилею зносить назад

У далекі і темні часи.

Буває так, що незнаєш біди

Й не зникає тепло з голови.

Освітлює все навкруги

І навіть людей без душі.

Погляну в твої очі

Там сни мої пророчі

Немає смутку й втоми

Невже я вдома, невже я вдома..

Звикаємо до тривалих розмов

І до жартів що згущують кров.

Теплоти що пронизує стіни

І виникає з руїни.

Зливаємось як нестримна ріка,

Що немає початку й кінця.

Кожен раз молоді і сміливі

Відчувають лиш серцем бурхливим.