ТИ МОЯ

На тому березі, на тому березі,

В цьому березні, а може вересні,

Навесні або восени,

Ти сказала, сказала, сказала мені…

Сплелися руки мов гілля на дереві,

Злилися звуки і вуста у темряві,

Наяву, ну а може у сні

Ти сказала, сказала, сказала мені:

Я – твоя!

ТИ МОЯ!

Тоді побачив в очах твоїх сльози я

На тому березі старого озера,

Сльози щастя, а може, журби

І сказав я, сказав я, сказав я тобі:

Ти – моя!

ТИ МОЯ!

Берег мій все такий же пустий,

Позабута земля.

Я дивлюся на берег на твій,

Де була, була, була, була

Ти – моя.

ТИ МОЯ!