Моя україночка

Ти свої трусіки знімай,

І будь зі мной до ранку, кохати буду я тебе до самого сніданку.

І язиком по шкірі, слова кажемо щирі,

Ти та, хто здійснює мої самі солодкі мрії.

Ти просто найкраща, сама солодка,

Зі мною ти сяєш, як зірка - просто бомба.

І я не шкодую не краплі, за очі твої не казав я і слова,

Познайомились в Києві, а потім час проводили вдома.

Ти та, що не зрадить ніколи, не кине,

Ти та, за зустріч з якою я дякую Криму.

Ти та, що кохає тільки мене,

Ти та, якій я кажу: «Я кохаю тебе!».

Буває порою здається, що загубили себе,

Віддав би я серце за тебе, але не віддав би тебе.

Твої очі такі, що легко розгубитись,

А волосся таке, що неможливо взяти й не полюбити.

Ти сяєш, як промінь, біжу за тобою,

Колись я візьму і прикрию собою.

Як тільки тебе я зустрів то одразу відчув, що ти та сама,

Іноді згадую нас, де ми разом і не шкодую.

Твоя лагідні руки мене зігрівають,

Твої карії очі, як сонце на Балі.

Моя україночка,

Так мені подобається.

Ти свої трусіки знімай,

І будь зі мною до ранку, до самого сніданку.

І язиком по шкірі, слова кажемо щирі,

Ти та, хто здійснює мої самі солодкі мрії.