Сумував без вас засранці

Всім дай-Боже тато вертається із заробітків

В хаті віднедавна Ма і підростають дітки

Боляче що наші побратими й далі в клітках

Бачу й досі не всім видко де гімно де квітки

В головного мозку вже давним-давно міопія

Пів країни знову повелися на утопії

Не оригінали обирають, а лиш копії

В гречку для народу перетворився весь опіум

Брате, я тут аби нагадати

Не втикати а робити,

Не чекати, а мутити

І не воду, а двіжуху

Не арт хаус, не парнуху

Не поп-корнову непруху,

А благословляти вуха.

І благословляти очі,

Першочергово дитячі,

Бо дорослі вже незрячі,

Після телепередачі

Зі свининою на здачу

Я завжди усіх вас бачу,

Але жодного не шкода

І за жодним я не плачу, ей!

Ти хотів тих катів, тикав ти у тих котів

Тикалка мала ше для шакалів тих, гієн і псів

Під шумок мутять ок, мишенят всіх у мішок

Свиноматок на пісок, піскоструять в порошок.

В лоб шоб не хіп хоп тільки фу і фе поп

Ти очима хлоп-хлоп тут відразу гоп-стоп

Тут відразу піу-пау, тут ти їв, тут ти впав

Тут ти ліг і не встав, здох пес мяу-мяу

За здоровля молодої, молодого і старої

Ворогам усім покою, радість хай тече рікою

Шоб ти думав головою шоб не думали тобою

Шоби слово, а не зброя всіх вело нас за собою.

Шоб весною і зимою,

І страшною і смішною

І м’якою і твердою,

І рукою і ногою,

Не гнилою булавою,

А жагою до двобою,

Не з стіною, а з собою

Перевітілитись в героя!

Ей!

Я сумував без вас засранці

Сумував...

Нема нових гарячих танців

Нема нема...

Малі в гучі, я в вишиванці

Малі не шарять...

Я сумував без вас засранці.

Сумував...