А Де Ж Це Я

А де ж це я

Ген верби над водою

Гай перейшов, іду тепер лукою

Дніпро, вода в очереті шумить

Куди попав? Коли б не заблудить

Це луки ті, русалчині

До гаю вернусь, мабуть, та йтиму аж до краю

Як пишно тут, куди лиш не погляну

Зірки бринять крізь пелену туману

Нас обсипають сяєвом своїм

І білий цвіт купається у нім

А місяць-князь сміється із блакиті

До синіх хвиль

Що сріблом перелиті