Різні люди

Той час вже не повернути

Не знайти слова.

І не закрити, перегорнути.

Де нас було тільки двоє

Ми такі щасливі та розумієм

В нас різні долі.

І ми крокуєм по знайомій вулиці

Бачу по тобі, що ти хвилюєшся..

Лиш в почуттях би не заплутатись.

До душ своїх достукатись

Тихий літній вечір..

Обіймаєш плечі

Голосно сміємось

Це такі важливі речі

Ти і я навічно

Я це точно знаю

Ми не попрощались

А я вже скучаю

Ну а потім розмови до півночі

Ти це південь, а я десь на півночі

Так тихенько на вушко прошепочи

Напиши хоча б слово, та не мовчи..

Але я десь у темряві зникаю

І все знову спочатку починаю..

Бо ти - вже не ти

І ти вже не той

Ким ти був зі мною..

Той час вже не повернути

Не знайти слова.

І не закрити, перегорнути.

Де нас було тільки двоє

Ми такі щасливі та розумієм

В нас різні долі.

Можливо треба було почекати

І щось сказати

Не відпускати.

Все те , що в серці не переробити

І не змінити

Не відібрати.

Я залишаюсь в котрий раз та знаю

Що все так само

І далі буде.

І тут нема поганих

Просто бачиш,

Ми надто різні..

Ми різні люди.