До зірок

Але ти лети в небо до зірок

Я усе вчергове на червоне на зеро

Де тепер знайти стіни та кути

Знову полетіти та скажи мені куди

 

Але ти лети в небо до зірок

Я усе вчергове на червоне на зеро

Де тепер знайти стіни та кути

Знову полетіти та скажи мені куди

Знову немає слів, вітер збиває з ніг

Шось я там не дожав, шось я там не зберіг

Бракує яскравих снів, де небо мій оберіг

Виправдовуємо себе та не виправдовуєм надій

Я блукаю цим п’яним містом

Воно готове мене взяти і з’їсти

Над головою пасмурно стіни так тиснуть

Струнами натягнуті залізними нерви

 

Неможливо все взяти і стерти

Неможливо як сніг серед серпня

Та ми стали з тобою мов зорі

Такими інертними

 

Але ти лети в небо до зірок

Я усе вчергове на червоне на зеро

Де тепер знайти стіни та кути

Знову полетіти та скажи мені куди

 

Але ти лети в небо до зірок

Я усе вчергове на червоне на зеро

Де тепер знайти стіни та кути

Знову полетіти та скажи мені куди

Вулиці наче вени, знову питання де ми

Стінами наче темами сховані від людей

Такі різні в своїх думках та життя лише на прокат

І я знову собі кричатиму мов його не прогав

Забагато думок. Де тепер хто?

По кишенях мене не знайдеш я не той

Наче чистий листок, але падаю знову

Відірваний за вікном

Як повернутись назад

Як оминути витрати

 Часу не стане на завтра ні

Але знову ти сам

І де загубив її погляд

Ідемо на осліп і кожен день

Це досвід, але для мене вже досить

Але ти лети в небо до зірок

Я усе вчергове на червоне на зеро

Де тепер знайти стіни та кути

Знову полетіти та скажи мені куди

 

Але ти лети в небо до зірок

Я усе вчергове на червоне на зеро

Де тепер знайти стіни та кути

Знову полетіти та скажи мені куди