Небо лікує всіх

З дому, в якому живу

Вийду на свіжу траву

Вниз упаду, руки – в сторони, очі – вгору

Безліч днів і ночей

Не міг відвести очей

Від тієї краси, що рятує нещасних і хворих

Хмари на небі немов фантастичні храми

Сонце між ними немов невловимий сміх

Дивлюся на небо – лікую душевні рани

Ранить земля, але небо лікує всіх

Ранить земля, але небо лікує всіх

В лісі пташиний спів

Я гуляв, але сів

Довкола краса, та мій погляд тягнеться вгору

Спиною тулюсь до кори

Очі повзуть догори –

Верхівки дерев показують напрямок зору

Хмари на небі немов фантастичні храми

Сонце між ними немов невловимий сміх

Дивлюся на небо – лікую душевні рани

Ранить земля, але небо лікує всіх

Ранить земля, але небо лікує всіх

Човен пливе по воді

Пливе вже багато діб

А я на кормі – милуюсь небесним морем

Вже стільки друзів моїх –

Не зможу побачити їх

Течуть мої дні, а мій погляд скерований вгору

Хмари на небі немов фантастичні храми

Сонце між ними немов невловимий сміх

Дивлюся на небо – лікую душевні рани

Ранить земля, але небо лікує всіх

Ранить земля, але небо лікує всіх