Два кольори

Як я малим збирався навесні

Піти у світ незнаними шляхами,

Сорочку мати вишила мені,

Червоними і чорними,

Червоними і чорними нитками.

Два кольори, мої два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори, мої два кольори,

Червоний – то любов, а чорний – то журба.

Мене водило безвісті життя,

Та я вертався на свої пороги.

Переплелись як мамине шиття

Мої сумні і радісні,

Мої сумні і радісні дороги.

Мені війнула в очі сивина,

Та я нічого не везу додому,

Лиш згорточок старого полотна

І вишите моє життя,

І вишите моє життя на ньому.