Птахом в небо злітаю

Шляхами пройдених доріг

Розвітрені думки навколо світу

Душа моя, як молодість, як сміх,

Як перший змах в житті крила до злету

Із піснею у височінь

Так хочеться ще вилетіти з себе,

Щоб музою поезії творінь

Озонного вдихнути знову неба.

Птахом в небо злітаю

Порух крил за плечима

Вільний змах розправляю

На вітрах.

Птахом в небо злітаю

Віри серця очима

Зерна істин шукаю

В небесах.

Черпаю всесвіту глибінь

Я п’ю життя квапливо не встигаю

Верстають ритми серця шлях прозрінь,

Щоб висіяти істину до краю

Збираю перші колоски

Не розкришити б зерна в рідній мові

Я стверджуюся на віки

У незбагненній щирості любові.

Птахом в небо злітаю

Порух крил за плечима

Вільний змах розправляю

На вітрах.

Птахом в небо злітаю

Віри серця очима

Зерна істин шукаю

В небесах.