Полудниця

Дуже ярке сонце світить в лице

Цей світ іспустив дух і завмер

В такій незбагненній, мертвій красі

Що я й не замітив, як сам скам'янів

Вона знову заграла на дудочкі

Свою любиму мелодію смутку

А я б її слухав, слухав і слухав

Доки з журби не зів'яли би вуха

Неначе бур'ян під промінням сонця

У вигорівшем українськім степу

Те сонце з дитячем лицем усміхалося вранці

В обід телепузиків кличе в труну

В мені, напевно, щось вмерло

Так тихо, що вже нестерпно

Пташка летить у небі

Але придивись - вона завмерла

Вона прийде по тебе із серпом

Не дивись у люстерко

(Очі вже мертві)

Шкіра вже злізла - так треба

Так, це нестерпно

Від когось лишились лиш стерні

У степі пустельнім

Хто я для тебе

Заблукав у очереті

Ці припалі пилом меблі

Тягнеться тепле полудення

Тут ніхто не віднайде вже

В мене роги бо я демон

Занудився бути мертвим

В моїм гроті дуже темно (темно)

Здалось віками так самотньо

Де вже земля пахне кров'ю

Вікна зашторені

У ґрунт пустив я корені

Палке сонце в моїй голові

Гілки хилить від воронів

Здається, я вже зтлів

І в темноті

Прошу, згадай хоч вигляд мій

Хто я для тебе лежачи в м'якій труні?

Мої крила чорні й страшні

Закрутила мене в полудні

Тому сонце вже так пече мені

Це полуденні сни

І туга, що жере з середин

Я мертвий і це на віки

В своєму замку закриваю всі замки

Дуже ярке сонце світить в лице

Цей світ іспустив дух і завмер

В такій незбагненній, мертвій красі

Що я й не замітив, як сам зкам'янів

Як сам зкам'янів, як сам зкам'янів (як сам)

Я у лісі кажанів шукаю тінь

Потилицю свою нагрів

Полудниця забере мене у інший світ

У інший світ

У інший світ, га