Повертайся

Можна тисячу років шукать винуватих

Чому в нашому домі не чутно сміху тата

Якось сумно мені усміхнувся з порогу

Мама каже, що тата забрала дорога

Я жорстоку дорогу лупцював кулаками

Потім довго зеленкою мене мазала мама

Але сірий асфальт ні набить, ні спитати

Ну хоча б показав, підказав, куди йти-шукати?

Де ти, ну куди ж ти подівсь?

Годі, годі в піжмурки гратись

Тату, повертайся на спів

Повертайся, я буду чекати

Йди на голос

Я буду співати

І нема винуватих, коні ж не винуваті

В тім, що їх споконвіку запрягають в гармати

Коли конче потрібна материнська турбота

Бабця каже, що маму забрала робота

Чуєш, робото, давай-но мінятись

Всі на світі скарби – за звичайного тата

Хочеш, велик візьми, всю солодкую вату

Все на світі, щоб маму собі виміняти

Де ви, в стінах інших дворів

Годі, годі вже працювати

Чи до Італії не долітає мій спів?

Повертайтесь, я буду чекати

Йдіть на голос

Я буду співати

Не від ладної долі, не від раю земного

Нам кидаються в ноги ці країни й дороги

Де квітки-заробітки у весільні букетики наші

Про це мама нікому нічого не каже

Де би я роками не блукав

Йде час, час додому вертати

Сину, я ітиму на спів

Сину, ти маєш співати!

Доню, я ітиму на спів

Доню, ти маєш співати