Хмари

Лід, холодно,

Сяють очі, наче золото.

Час зупинився,

І чекати важко знов і знов.

Що далі, що в минулому,

Те в майбутньому,

Тільки нікому не скажешь,

В телефоні знов вся твоя любов,

Тиша від розмов.

Хмари розведи,

Напиши мою долю, мою волю лиши.

Хмари розведи,

Напиши мою долю, мою волю лиши.

Сніг, полум‘я,

Залишає опік на життя,

Час, дикий відлік, що

доходить завжди до кінця.

Що далі, що в майбутньому,

Те в минулому, тільки нікому

Не скажеш, як ховаєш знов

Очі від людей, без зайвих розмов.

Хмари розведи,

Напиши мою долю, мою волю лиши.

Хмари розведи,

Напиши мою долю, мою волю лиши.