Весна в Маріуполі (Наживо)

Настала весна, та змінились прикмети

І замість птахів прилітають ракети,

А після дитячого зойку - пронизливий крик.

І спалахи гніву, як вибухів зорі,

Щоб їх загасити не вистачить моря,

Що ковдрою диму від відчаю вкрило свій лик.

Та ми вибираємо знову тут жити

І каву ранкову під музику пити,

Кусаючи жадібно грона простого життя.

І звуків "тривоги" ніколи не чути,

Хоча їх тепер буде важко забути,

Як тих, хто від долі земної звільнили буття.

Тепер ми свободу цінуємо більше,

До стінки підвалу чоло притуливши,

Під гуркіт холодний ворожих воєнних колон.

Нехай ми сьогодні не будемо їсти,

Нехай окупантом оточене місто,

Та волю людську неможливо загнати в полон.

Та ми вибираємо жити тут знову

І пити під музику каву ранкову,

Кусаючи жадібно грона простого життя.

І звуків "тривоги" ніколи не чути,

Хоча їх тепер буде важко забути,

Як тих, хто від долі земної звільнили буття.

Та ми вибираємо знову тут жити

І каву ранкову під музику пити,

Кусаючи жадібно грона простого життя.

І звуків "тривоги" ніколи не чути,

Хоча їх тепер буде важко забути,

Як тих, хто від долі земної звільнили буття.