М(а)рія

Параноїдальні думки

Неконтрольований крик, сміх

Недописані уривки

Твій голос зник

Залишаюся я без підтримки

Голова - смітник,

Невраховуючи вік

Стою неподалік від ями немає лік

Вже не перший рік

Біля себе бачу тінь

На самоті

Переслідує хтось мене досі

Трупний запах у носі

Мозок вже не виносить, з нього досить

Аналізи системи підводять до того,

Що треба вірити в Бога при кожному кроці

А тінь нагадує про муки

Були і ще будуть часи розлуки

Пам'ять блокує.

Я чую неопізані звуки

Дисфорія завадить сказати і поворухнути рукою

Світ прокидається від лапи брудної

Цей туман окидає мене своєю млою

Внутрішнє борошно підходить до гортані

Казати марно життя моє в панорамі

Спостерігаю, літаю, лягаю, по колу спіраллю