Випадкові (feat. GRIZMA)

Може звикла? Може вже не хочеш..

І він, слухняно, оминає твої ночі

Серце не тьохкає чоловіче і дівоче

Стали чужими колись рідні очі

Ти до нього.. Знову спина

Та він не винен і ти не винна

Бо час плине і людина

Бува стає рандомна половина

У душі сирени а із вуст – ані слова.

Може це не доля? Може, так – випадково?

Серед всього всесвіту глибин кольорових,

Скільки нас рандомних половин випадкових?

Знову звати стали іменами

І роздавати тільки ляпаси словами

Боляче, боляче.. і ніхто цього не хоче

Стали паршивими всі дні і ночі

Ти до нього.. Знову спина

Та він не винен і ти не винна

Бо час плине і людина

Бува стає рандомна половина

Немає сенсу чекати, гадати, слухати зозуль,

Коли життя твоє давно помножене на нуль.. (на нуль)

Гороскопи читати, долоні розглядати – пізно,

Коли життя давно поділене на «до» і «після»

Ти все гадаєш і знаки шукаєш з ранку до ночі, знову, знову.

Хто тобі сказав що випадковості не випадкові?

Може так. Може ні. Ніхто не зна до нині,

Бо правда десь посередині