Ой мамо, мамо

Ой рано у ранці в полі на світанні

Де сади осінні пустили коріння!

Ой рано у ранці вийшла з хати в бранці

Посадила зілля на ціле подвір’я!

Ой мамо мамо мамо зілля посадила

Нащо ж моя мамо хлопця я труїла!

Там на сході сонця з вітром говорила

Нащо ж моя доле я його любила

Нащо довгі коси в поспіх обрізала

Нащо я чужого до болі кохала!

Ой мамо мамо мамо зілля посадила

Нащо ж моя мамо хлопця я труїла!

Заворожу долю собі і йому

Полюбила дівка козака в війну

Полюбила дівка козака чужого

Та не знала вона кохання гіркого

Ой мамо мамо мамо козака любила

І з любові і з біди лиха натворила!