Моя географія

В моєму паспорті немає вже місця,

Щоб ставити візи.

Але я знову вирушаю у путь,

Я складаю валізи,

Але я знову мчуся в аеропорт

І в безодню порину,

Але я знаю, що повернуся знов

В Україну, в Україну!

Я бачив гори, океани, міста,

Я бачив пустелі

І я здіймався аж до самих небес,

Я пірнав у тунелі,

І часом думав я, що не доживу,

Що тут і загину,

Що вже ніколи не побачу свою Україну,

Україну, Україну, Україну!

Я бачив дуже дивовижні місця,

Людей і події,

Мене відвідували дивні думки

І дивнії мрії,

У світі безліч дивовижних речей

І я радів, як дитина,

Та найдивніше, що я в світі знайшов –

То моя Україна, Україна, Україна,

Україна!