Ой кряче кряче

Ой кряче кряче та й чорненький ворон,

Та й у лузі над водою.

Ой плаче плаче молодий козаче,

На конику вороному.

Ой їде козак, та й доріженькою,

Слізоньками умивається.

Десь моя ненька, десь моя старенька

Та й за мною убивається.

Ой згадай мене, моя стара нене,

Як підеш увечері їсти,

Десь моя дитина у чужій сторонці,

Та нема од неї вісті.

Ой, коню, коню, заграй піді мною,

Та й розбий ти тугу мою.

Розбий, розвій тугу по степному лугу,

Козакові молодому.

Ой кряче кряче та й чорненький ворон,

Та й у лузі над водою.

Ой тужить тужить козак молоденький,

На конику вороному.