Уламками

Сонце вмирає й уламками світла

Ніжно лоскоче обличчя твоє

Ти посміхаєшся так непомітно

Очі твої не побачать мене

Світло навколо згасає так швидко

Я так не хочу забутись в пітьмі

З кожною миттю ти все холодніше

Не відпускаю твоєї руки

Ніколи не побачиш цей останній захід сонця

Навколо тінь пустих думок і марних почуттів

Ніколи не пробачу адже ти підеш сьогодні

Залишивши мене із сонцем цим на самоті

Люди забувають все що пахнуло квітами

Почуття виривають з любовних листів

Штори вдягають ховаючись під вікнами

Проміння сонця не пускаючи в дім

Ти забула мене а значить забула сльози

Мої і біль що як шрам на душі

Це все світло для тебе, це все було серйозно

Я бажаю удачі і зникаю в пітьмі

Сонце вмирає й уламками світла

Ніжно лоскоче обличчя твоє

Ти посміхаєшся так непомітно

Очі твої не побачать мене

Світло навколо згасає так швидко

Я так не хочу забутись в пітьмі

З кожною миттю ти все холодніше

Не відпускаю твоєї руки