Сторіс

Я зніму для тебе сторіз,

Безлюдні і сумні,

Там нема дівчат на фоні,

Так паршиво на душі.

Я зніму для тебе сторіз,

Нагадаю що живий,

Ти дарувала мені зорі,

А я тебе відпустив.

Скільки людей ходять по місту

і ми обираємо серед них,

В пошуках свого життєвого змісту,

Пройшла вже тисячна Мить.

Може колись ти мене і забудешь,

Ще трішечки потерпи,

Хтось інший подарує тобі квіти,

А мені треба далі ідти.

Я зніму для тебе сторіз,

Безлюдні і сумні,

Там нема дівчат на фоні,

Так паршиво на душі.

Я зніму для тебе сторіз,

Нагадаю що живий,

Ти дарувала мені зорі,

А я тебе відпустив.

Не зберегли те, що ми мали,

Ломали стіни завжди і ми,

Та і взагалі, чи дісно кохали,

Чи пограли і знов розішлись.

Як на весні лід швидко розтане,

Забере все з собою в мить,

Так одиноко і гірко настане,

Нам обом, раптом, на душі.

Я зніму для тебе сторіз,

Безлюдні і сумні,

Там нема дівчат на фоні,

Так паршиво на душі.

Я зніму для тебе сторіз,

Нагадаю що живий,

Ти дарувала мені зорі,

А я тебе відпустив.

Я зніму для тебе сторіз,

Безлюдні і сумні,

Там нема дівчат на фоні,

Так паршиво на душі.

Я зніму для тебе сторіз,

Нагадаю що живий,

Ти дарувала мені зорі,

А я тебе відпустив.