Новий дивний світ

Я народився в коридорі, із утроби- Кесарів

Ілюзій пуповина відвалилася коли

Почув як небо розриває кілогерцями прокляте

Акушерове ім’я: триста тридцять три

Навчив мене ходити буревій

Там по уламкам вальсом та землі розпеченій

Збивав коліна свої серед виритих ровів

Як чутно рокіт що лине голову втискати в плечі

Бачив на стягах білі хрести, шо тягнуться на схід

Бачив темряву що йде зі сходу

Бачив як у домі догорає той останній гніт

Що принесли сусіди нам тупо замінив свободу

І в одному манежі, зіткнувшись лобами

Метушиться купка дітлахів, таких же як я

Всі вивчать перше слово, не тато і мама

Всі вивчать перше слово, це слово

Новий дивний світ(новий дивний світ)

Де роками зимно(зимно)

Де нема весни(де нема весни)

Я в його обіймах(я в обіймах)

Новий дивний світ(новий дивний світ)

Де роками зимно(зимно)

Де нема весни(де нема весни)

Я в його обіймах(я в обіймах)

Так тепло утробі, нічо супити брови

Завжди сито і приходять ці чудесні сни

Укутають мене ніби в халат махровий

Ой нене пам’ятай я твій найкращій син

А в снах цих, я розмовляв з мерцями

Наче й такі самі, знаешь, в очах тільки ніц

Вони стидались, та на рукавах ховали плями

І тягнулись всі до мене, щоб брататись силоміць

А в снах цих, я на видуманій мові

Записав собі альбом він був холодний і злий

Просто хотів знайти навпомацки лиш світла промінь

Коли всесвіт лихоліть запліта вузли

Та сни закінчились, переверніть касету

Передчуття незнаного на спину давить пресом і

Збиває дихання ніби стисло корсетом

Я народився в коридорі із утроби Кесарів

Новий дивний світ(новий дивний світ)

Де роками зимно(зимно)

Де нема весни(де нема весни)

я в його обіймах(я в обіймах)

Новий дивний світ(новий дивний світ)

Де роками зимно(зимно)

Де нема весни(де нема весни)

Я в його обіймах(я в обіймах)

На годиннику дванадцять двадцять третьогого числа

Двадцять п’ять, рік двадцять два

Черговий чорний день на календарі

Та двадцять четвертого я на нулі