Нескорені

Господи, рука твоя тверда

і вада не коритись тому гніву.

Розпечених дощів німа зоря

зі сходу піднялась до небокриву.

Так Господи я знаю ти живий

і ми живі, нескорені і биті.

В очах твоїх неначе голі діти,

яких ти на колінах прихистив.

Квітковий цвіт і втомлені хати

її сліпу навряд чи що зупинить.

І той, хто поруч посміхався і жив

в мить обернувся на криваву зливу.

Так Господи, я знаю ти живий

і ми живі, нескорені і биті.

В очах твоїх неначе голі діти,

яких ти на колінах прихистив.

Так Господи, я знаю ти живий

і ми живі, нескорені і биті.

В очах твоїх неначе голі діти,

яких ти на колінах прихистив.