Голова колгоспу

Це так непросто, бути гловой колгоспу,

Автомати під рукой, два майбаха в кучі,

Їду я домой.

Доволі пізно, нога ступає,

всюди мармур та граніт,

Хто це? Це Яковишин Леонід.

Це так непросто, бути гловой колгоспу,

Автомати під рукой, два майбаха в кучі,

Їду я домой.

Доволі пізно, нога ступає,

всюди мармур та граніт,

Хто це? Це Яковишин Леонід.

Я йду по паркету, самий дорогий в світі,

Золото сиплеться.

Везли його так обережно, що не помітила митниця.

На моєм господарстві працює біля двохста людей охорони,

Бували моменти, коли СБУ залишали свої диктофони.

Підпалили було мені поле та сховались за Донбасом,

Дуже швидко знайшли, заплатив я за це 100 тисяч баксів.

І не заздрю тому, хто наважиться обійтися зі мною негарно,

В дорозі і навіть коли я сплю, під рукою заряджений Магнум.

Це так непросто, бути гловой колгоспу,

Автомати під рукой, два майбаха в кучі,

Їду я домой.

Доволі пізно, нога ступає,

всюди мармур та граніт,

Хто це? Це Яковишин Леонід.

Це так непросто, бути гловой колгоспу,

Автомати під рукой, два майбаха в кучі,

Їду я домой.

Доволі пізно, нога ступає,

всюди мармур та граніт,

Хто це? Це Яковишин Леонід.