Було й не загуло

Було та й не загуло

І навряд чи мені допоможуть чиїсь слова

Я тільки зізнаюсь тобі

Як лячно було

Як дуріла моя голова

Очі вперто шукали тебе

А зустрічали її

Розділяючи навпіл вікно

Неворушливу тінь на стіні

День за днем, знов і знов

Божевільне кіно

Було й не загуло

Було й не загуло

Та хотілось повітря ковток

В легені свої

Запустити хоча би хоч раз

Десь поділися мрії мої

І сонця жовток вже дано поховали від нас

І до біса їх каяття

Коли їх пазурі розривали наші життя

Закували в кайдани пісні

І дитячі життя

І поранені душі війни

Було й не загуло

Було й не загуло

Було й не загуло

Було й не загуло